Мій пацюк Міккі

Це мій пацюк Міккі! До нас він потрапив достатньо банально і дивно водночас. Був початок року пацюка. Ми з чоловіком приїхали до його батьків в місто Українка (під Києвом). Над миколиними батьками жив і живе його друг зі школи – Сашко. Ми вирішили піднятися до нього в гості. піднялися, а він каже: “В мене для вас подарунок на Новий рік”, – і витягає з піджака малесенького пацючка. ми були в шоці, бо зовсім ніяк не були готові до ТАКОГО подарунку. Довго відмовлялися. Микола, навіть, трохи полаявся з Сашком. Мовляв, такі подарунки робити неправильно. Але Сашко розказав страшну історію. він день тому був в Києві у знайомого – відзначав Новий рік. Там він побачив Міккі у трилітровій банці – зовсім голодного і бідолашного. Сашко пожалів пацючка і забрав його у горе господаря (господарю теж хтось подарунок на свято зробив). Потім пояснив, що тримати в себе він його не може, а знаючи, що ми з Миколою любителі тварин, вирішив, що Міккі в нашій хаті саме місце! Ми довго радилися. Миколина мама Ніна Миколаївна сказала, що вона його забере. Нам стало легше. ми забрали в Сашка Міккі. Спершу він жив у Ніни Миколаївни, потім переїхав до нас. Потім знову переїхав до Ніни Миколаївни. Вся наша родина його дуже сильно любить. І він нас також. він дуже розумна тваринка. За хромосомами пацюк один з найближчих родичів людини! Він живий і зараз. Старенький, кволенький, але щасливий та ситий.

Поделиться в соц. сетях

0
Читати також:
Наступна стаття

Reader Feedback

One Response to “Мій пацюк Міккі”

  • Андрей коментує:

    У нас тоже живёт крыса. Мисси. Дочь назвала её в честь девочки из фильма “Любовь приходит незаметно”, из-за его вредности. Не в том смысле, что крыса вредная, она так же как и хорьки, не может сидеть на месте и постоянно суёт свой нос во всё куда можно и куда нельзя. Когда мы брали её на рынке, мы искали маленьких крысёнышей. Нашли продавца у которой в клетке были самые маленькие из всех что были на рынке. Девушка сказала нам – выбирайте. Кто спал, кто ел, кто сидел, кто лазал по клетке, но эта – прыгала, пыталась поиграть с другими, в общем, своими движениями она заметно выделялась от остальных. Достав её из клетки, дочь взяла её в руки. Крыска была такая маленькая, что с лёгкостью поместилась в ладони дочери. (11лет). Пока мы слушали наставления девушки-продавца, это создание, свернувшись клубочком, уснула в ладони дочери. )))) Это было на столько трогательно, что мы не раздумывая взяли именно её. Первое время моя дочь (Эмилия) называла крысу – тушканчик, потому как она просто не умела ходить, она просто скакала и прыгала, игривая жутко!!! Сейчас ей 1,5 года. Конечно уже ей тяжело так прыгать, но всё равно она осталась весёлой и любознательной.

Написати коментар

Я шукаю:

Завжди любитиму та пам’ятатиму…


Пацюк Міккі
грудень 2007 - червень 2010


Короп Кої - Віктор Андрійович
осінь 2007 - серпень 2010


Собака Бім
коли Бім народився - я не знаю. Загинув в грудні 2000 року.


Курка Феня
літо 1995 - літо 1996